Види і форми умовних рефлексів.

УРОК№ 14

Тема: Види і форми умовних рефлексів.

Мета:

·                     навчальна: сформувати загальне уявлення про види і форми умовних рефлексів.

·                    виховна: продовжувати виховувати в учнів бережливе ставлення до власного організму, розвивати вміння працювати самостійно та використовувати різні джерела інформації, сприяти формуванню етичних взаємовідносин у колективі; виховувати в учнів уміння слухати, культуру мови та спілкування.

·                    розвиваюча: продовжувати розвивати в учнів творчу активність, логічне мислення, пізнавальні інтереси учнів (самостійно працювати з додатковою літературою, прилучати необхідну інформацію); формувати в учнів уміння працювати з опорно-інформаційними схемами, таблицями, малюнками, виділяти головне, пояснювати їх зміст на основі біологічних закономірностей; навчитись робити висновки.

Тип уроку:  вивчення нового матеріалу.

Обладнання: таблиця зі схемою класифікації умовних реф­лексів.

 Основні терміни та поняття: вегетативні умовні рефлекси, соматорухові умовні рефлекси, натуральні умовні рефлекси, рефлекси збіжні, запізнілі, рефлекси на час, рефлекси першого порядку, рефлекси другого порядку.

Хід уроку

І. Організаційний етап.

ІІ. Перевірка домашнього завдання.

Питання до учнів

1.                   Що потрібно для вироблення умовного рефлексу?

2.                   Які механізми формування умовних рефлексів?

3.                   Чим умовні рефлекси відрізняються від безумовних?

4.                   Що таке умовний рефлекс? Назвіть його основні характеристики.

ІІІ. Актуалізація опорних знань мотивація навчальної діяльності.

Бесіда

1.                   Які подразники можуть набувати сигнального значення?

2.                   Яку роль відіграють у житті тварин умовні рефлекси?

3.                    Запропонуйте свою класифікацію умовних рефлексів.

 Обговорюючи ці питання, підводжу учнів до розуміння, що існує кілька типів умовних рефлексів, які розрізняються за часом вироблення, кількістю задіяних нервових центрів, тривалістю збе­реження тощо.

IV. Вивчення нового матеріалу.

 Види умовних рефлексів

Розповідь учителя

За відношенням умовного подразника до сигналізованої ним реакції розрізняють натуральні й штучні умовні рефлекси. Натура­льними називають умовні рефлекси, які утворюються на подразники, що є природними, обов'язково супутніми ознаками, властивостями зумовного стимулу, на базі якого вони виробляються (наприклад, запах м'яса при годуванні ним). Натуральні умовні рефлекси порівняно зі штучними відрізняються більшою легкістю утворення й більшою міцністю. Штучними називають умовні рефлекси, які утворюються на стимули, що зазвичай прямо не стосуються безумовного стимулу, який їх підкріплює (наприклад, світловий подразник, підкріплюваний їжею).

Залежно від природи рецепторних структур, на які діють умо­ві стимули, розрізняють екстероцептивні, інтероцептивні й пропріоцептивні умовні рефлекси. Екстероцептивні умовні рефлекси, ворювані на стимули, що сприймаються зовнішніми рецепторами іла, складають основну масу умовно-рефлекторних реакцій, які забезпечують адаптивну (пристосувальну) поведінку тварин і лю­дини в умовах мінливого зовнішнього середовища. Інтероцептивні умовні рефлекси, що виробляються на фізичні й хімічні подразнення інтерорецепторів, забезпечують фізіологічні процеси гомеостатичної регуляції функції внутрішніх органів. Пропріоцептивні умовні реф­лекси, що формуються на подразнення власних рецепторів посмуго­ваної мускулатури тулуба й кінцівок, складають основу всіх рухових навичок тварин і людини.

Залежно від структури застосовуваного умовного стимулу роз­різняють прості й складні (комплексні) умовні рефлекси. У випадку простого умовного рефлексу як умовний стимул використовується простий подразник (світло, звук тощо). У реальних умовах функціо­нування організму як умовні сигнали виступають зазвичай не окремі, поодинокі подразники, а їхній часовий і просторовий комплекси. У цьому випадку як умовний стимул виступають або всі обставини на­вколо тварини, або деякі з них у вигляді комплексу сигналів. Одним із різновидів такого комплексного умовного рефлексу є стереотипний умовний рефлекс, що формується на певний часовий чи просторовий «візерунок», комплекс стимулів.

Розрізняють також умовні рефлекси, які виробляються на од­ночасні й послідовні комплекси стимулів, на послідовний ланцюг умовних подразників, розділених певним часовим проміжком.

Слідові умовні рефлекси формуються в тому випадку, коли безумовний підкріплювальний подразник з'являється лише після закінчення дії умовного стимулу.

Нарешті, розрізняють умовні рефлекси першого, другого, тре­тього тощо порядків. Якщо умовний стимул (світло) підкріплюється безумовним (їжа), утворюється умовний рефлекс першого порядку. Умовний рефлекс другого порядку утворюється, якщо умовний стимул (наприклад світло) підкріплюється не безумовним, а умов­ним подразником, на який раніше виник умовний рефлекс. Умовні рефлекси другого й більш складних порядків утворюються важче й вирізняються меншою міцністю. До умовних рефлексів другого й більш високих порядків належать умовні рефлекси, що виробля­ються на словесний сигнал (слово тут є сигналом, на який раніше ви­ник умовний рефлекс при підкріпленні його безумовним стимулом).

V.   Самостійна робота учнів

Завдання учням

Опишіть принципи, що лежать в основі класифікації умовних рефлексів.

Опишіть найбільш вдалу класифікацію умовних рефлексів.

І. Домашнє завдання

1)   Вивчити матеріал підручника § 11.

2)   Виконати завдання підручника с. 49, № 5.